На підставі вивчення науково-педагогічної літератури й архівних джерел проаналізовано внесок І.О.Соколянського у розробку методик навчання та виховання дітей з вадами слуху та зору.

Проаналізовано основні етапи становлення та розвитку соціально-педагогічної теорії та практики в Україні в 1920 - 1990-ті рр. Розкрито соціально-історичні та організаційно-педагогічні передумови виникнення соціальної педагогіки як самостійної галузі педагогічного знання. Висвітлено особливості змісту соціально-педагогічної діяльності з підлітками на різних етапах розвитку науки та шляхи впровадження конкретних ідей соціальної педагогіки за сучасних умов.

Проанализированы основные этапы становления и развития социально-педагогической теории и практики в Украине в 1920 - 1990-е гг. Раскрыты социально-исторические и организационно-педагогические предпосылки возникновения социальной педагогики как самостоятельной отрасли педагогического знания. Освещены особенности содержания социально-педагогической деятельности с подростками на различных этапах развития науки и пути внедрения конкретных идей социальной педагогики в современных условиях.

Висвітлено теоретичні основи та запропоновано методики формування проектувальних умінь у майбутніх інжеренів-педагогів економічного профілю з використанням засобів комп'ютерних технологій. Обгрунтовано методичні та технологічні підходи щодо формування проектувальних умінь у процесі бізнес-планування.

Освещены теоретические основы и предложены методики формирования проектировочных умений у будущих инженеров-педагогов экономического профиля с использованием средств компьютерных технологий. Обоснованы методические и технологические подходы к формированию проектировочных умений в процессе бизнес-планирования.

Наведено результати теоретико-експериментального дослідження проблеми соціальної адаптації в навчанні курсантів з мовними труднощами. Встановлено, що введення в навчально-виховний процес модульної технології, створеної на основі комплексного застосування сучасних педагогічних технологій, як основи розробки опорних конспектів, відеоконсультацій та автоматизованої навчальної системи, дозволяє забезпечити ефективні умови для позитивного проходження процесів соціальної адаптації тих, хто має мовні труднощі в навчанні. Запропоновано модель модульної технології для вирішення проблем соціальної адаптації курсантів з мовними труднощами.

Відтворено еволюцію соціальної педагогіки як самостійної галузі наукового знання в Україні в 1920 - 1990-х рр. На підставі аналізу конкретно-історичних обставин та зв'язків соціальної педагогіки з іншими науками про людину визначено етапи розвитку цієї науки: 1920-ті - перша половина 1930-х рр. - інтенсивної розробки соціально-педагогічної теорії та практики; друга половина 1930-х - перша половина 1950-х рр. - нагромадження практичного досвіду соціальної роботи; друга половина 1950-х - перша половина 1980-х рр. - відродження соціальної педагогіки в системі наук про людину; друга половина 1980-х - 1990-ті рр. - розвитку соціальної педагогіки як системи. Розкрито суть соціальної педагогіки як науки, суспільно-політичні, соціально-економічні й організаційно-педагогічні передумови її зародження. Узагальнено зміст, провідні напрями, форми та методи соціально-педагогічної діяльності, що стосується роботи з дітьми різних категорій на кожному з етапів розвитку соціально-педагогічної теорії. Виявлено й охарактеризовано провідні тенденції розвитку соціально-педагогічної науки в досліджуваний період. Визначено перспективи творчого використання прогресивних ідей соціально-педагогічної теорії та практики за сучасних умов України. Виявлено та угруповано прогностичні тенденції розвитку цієї науки в XXI ст. Введено до наукового обігу значну кількість невідомих і маловідомих архівних документів, окремих фактів та теоретичних положень, пов'язаних з еволюцією соціально-педагогічної теорії та практики в Україні.

Наведено результати досліджень з актуальних проблем інженерно-педагогічної освіти. Розглянуто психолого-педагогічні та проектувально-моделювальні аспекти діяльності майбутніх інженерів-педагогів. Розкрито особливості формування їх готовності до виховної діяльності в ПТНЗ. Запропоновано методику навчання майбутніх інженерів-педагогів проектування навчально-методичного забезпечення модульної технології. Проаналізовано особливості розвитку практичного мислення майстрів виробничого навчання. Увагу приділено проблемам індивідуалізації методичної підготовки майбутніх інженерів-педагогів швейного профілю.

Висвітлено історичні передумови організації соціальної роботи у Великій Британії (ВБ), основні етапи розвитку британської системи підготовки соціальних працівників (СП), сучасні тенденції розвитку вищої соціальної освіти (СО). Розкрито специфіку підготовки СП у ВБ, роль й основні функції тьютора в процесі підготовки майбутніх фахівців соціальної сфери, місце та роль користувачів послуг у підготовці СП у ВНЗ ВБ. Наведено загальну характеристику основних форм і методів підготовки працівників соціальних служб у ВБ. Описано систему підготовки соціально-педагогічних кадрів в Україні. Проаналізовано особливості навчання соціальних педагогів на курсах підвищення кваліфікації. Визначено перспективи творчого використання прогресивних здобутків британської системи СО в Україні.

Освещены исторические предпосылки организации социальной работы в Великобритании, основные этапы развития британской системы подготовки социальных работников (СР), современные тенденции развития высшего социального образования (СО). Раскрыты специфика подготовки СР в Великобритании, роль и основные функции тьютора в процессе подготовки будущих специалистов социальной сферы, место и роль пользователей услуг в подготовке СР в ВУЗ Великобритании. Дана общая характеристика основных форм и методов подготовки работников социальных служб в Великобритании. Описана система подготовки социально-педагогических кадров в Украине. Проанализированы особенности обучения социальных педагогов на курсах повышения квалификации. Определены перспективы творческого использования прогрессивных достижений британской системы СО в Украине.

Проаналізовано методологічні та теоретичні основи проблеми формування інноваційної культури майбутніх інженерів-педагогів, обгрунтовано причини появи цього феномену за сучасних умов. Виявлено підходи до формування інноваційної культури через аналіз якісних показників сучасної освіти й інноваційного потенціалу сучасного фахівця. Концепція дослідження грунтується на гуманістичних засадах як основі гармонізації педагогічного процесу, та синергетичних засадах як підгрунті щодо розуміння інноваційної культури як фрактального конструкту. З урахуванням особистісно орієнтованого, аксіологічного та акмеологічного підходів, визначено структуру інноваційної культури фахівця інженерно-педагогічної галузі. Розроблено систему формування інноваційної культури майбутніх інженерів-педагогів, яка відповідає вимогам цілісності та системності.

Розглянуто інноватизацію сучасної освіти в контексті глобалізаційних тенденцій розвитку суспільства з урахуванням синергетичних підходів до перебігу педагогічних процесів. Представлено інноваційні технології, які є найбільш поширеними у практичній діяльності інженерів-педагогів (тренінги, навчальні ділові ігри, кейс-технології тощо). Розкрито сутність і класифікацію ігрових методів навчання. Акцентовано увагу на технології упровадження, коригування та систематизації інноваційної діяльності суб'єктів педагогічного процесу.

Розглянуто підходи щодо визначення взаємозв’язку між творчим та інноваційним компонентами в діяльності педагога, розроблених різноманітними педагогічними науковими школами та психологами. У табличному варіанті проаналізовано особливості та модель зв’язку між творчим та інноваційним компонентами і конкретизовано інноваційний компонент діяльності педагога, які на сучасному етапі розвитку освіти все частіше виступають критеріями його професіоналізму.

Рассмотрены подходы по определению взаимосвязи между творческими и инновационными компонентами в деятельности педагога, разработанными различными педагогическими научными школами и психологами. В табличном варианте проанализированы особенности, модели связи между творческим и инновационным компонентами и конкретизован инновацийный компонент деятельности педагога, которые на современном этапе развития образования все чаще выступают критериями его профессионализма.

Обгрунтовано наукові підходи щодо формування спрямованості на інноваційну діяльність майбутніх інженерів-педагогів як дієвого каналу впливу на якість інноваційної культури. Запропоновано застосування теорії поля К. Левіна для пояснення цього процесу,що дозволило визнати цей процес складним і таким, що не завершується строком навчання у ВНЗ, а має свою умовну завершеність, визначається певними критеріями і є базою для подальшого самовизначення за умов професійної діяльності.

Обоснованы научные подходы по формированию направленности на инновационную деятельность будущих инженеров-педагогов как действующего канала влияния на качество инновационной культуры. Предложено применение теории поля К. Левина для пояснения этого процесса, что позволило признать его сложными и таким, что не заканчивается сроком обучения в ВУЗ, а имеет свою условную завершенность, определенные критерии и является базою для дальнейшего самоопределения в условиях профессиональной деятельности.

Вивчено та узагальнено науково-педагогічну літературу, архівні джерела, урядову документацію і педагогічну періодику та охарактеризовано основні функції, знання та уміння соціальних педагогів у досліджуваний період. Проаналізовано основні функції (профілактична, охоронно-захисна, виховна, пропагандистська, просвітницька, організаційна та соціально-терапевтична), знання та вміння, якими повинен був володіти соціальний педагог у 1920-тих – першій половині 1930-х рр.

Изучена и обобщена научно-педагогическая литература, архивные источники, законодательная документация, педагогическая периодика и охарактеризованы основные функции и умения социальных педагогов в исследуемый период. Проанализированы основные функции (профилактическая, охранно-защитная, воспитательная, консультативная, пропагандистская, просветительская, организационная и социально-терапевтическая), знания и умения, которыми должен был владеть социальный педагог в 1920-х – первой половине 1930-х гг.

На основі широкої джерельної бази проаналізовано передумови становлення соціально-педагогічної діяльності з обдарованими дітьми в Україні. Показано особливості організації діяльності соціального педагога з такими дітьми на сучасному етапі розвитку українського суспільства. Науково огрунтовано етапи становлення та подальшого розвитку проблеми організації соціально-політичної діяльності з обдарованими дітьми в Україні в першій половині XX ст., узагальнено цей досвід. Визначено перспективи творчого використання прогресивних ідей досліджуваного періоду за сучасних умов розвитку української держави.

Розглянуто особливості розвитку сучасної освіти за умов глобалізації. Обгрунтовано зв'язок глобалізаційних процесів з парадигмальними підходами та визначено шляхи розвитку освіти за нових умов. Проведено дослідницьку роботу з визначення відношення педагогів до інноваційних процесів в інженерно-педагогічній освіті.

Рассмотрены особенности развития современного образования в условиях глобализации. Обоснована связь глобализационных процессов с парадигмальными подходами и определены пути развития образования в новых условиях. Проведена исследовательская работа по определению отношения к инновационным процессам в инженерно-педагогическом образовании.

The peculiarities of modern education development under conditions of globalization are considered. The connection of globalization processes with paradigm approaches is proved, ways of education development under new conditions are defined. A research work is conducted in defining teachers' attitude to innovative processes in engineering pedagogical education.

Зосереджено увагу на аналізі наукових досліджень щодо сутності та понятійного апарату компетентнісного підходу в професійній освіті. Виділено основні характерні ознаки понять "компетентність" та "компетенція" відповідно до трактування низки дослідників і у вигляді таблиці наведено їх визначення цих понять. У процесі вивчення підходів у вирішенні проблеми формування компетентностей і компетенцій фахівця виявлено розходження в їх розумінні. Підсумовано, що компетентність розглянуто як здатність особистості до виконання професійних обов'язків через сформовані знання, вміння, навички, досвід діяльності, а компетенція - як інтегрована характеристика фахівця, виражена через потенційну готовність до застосування набутих у процесі навчання знань, умінь, навичок, досвіду діяльності.

Сосредоточено внимание на анализе научных исследований относительно сущности и понятийного аппарата компетентностного подхода в профессиональном образовании. Выделены основные характерные признаки понятий "компетентность" и "компетенция" согласно трактовке ряда исследователей и в виде таблицы представлены их определения этих понятий. При изучении подходов в решении проблемы формирования компетентностей и компетенций специалиста обнаружены различия в их понимании. Подытожено, что компетентность рассмотрена как способность личности к выполнению профессиональных обязанностей через сформированные знания, умения, навыки, опыт деятельности, а компетенция - как интегрированная характеристика специалиста, выраженная через потенциальную готовность к применению приобретенных в процессе обучения знаний, умений, навыков, опыта деятельности.

The authors analyze scientific researches on competence approach in the vocational training, and consider the terms of "competency" and "competence". They also determine their characteristic features, give their own definitions of the notions and the difference between them.

Охарактеризовано методологічні основи інноваційного потенціалу інженера-педагога через визначення його сутності, структури та принципів формування. Визначено співвідношення між інноваційним та особистісним потенціалами. Проведено семантичний аналіз поняття "інноваційний потенціал" та проаналізовано його сутність. Виокремлено структуру, в якій є: особистісні якості, компетенції, вітальність, принципи формування інноваційного потенціалу інженера-педагога (принципи потреби, усвідомлення необхідності нарощування інноваційного потенціалу, наявності та необхідності). Конкретизовано напрямки формування інноваційного потенціалу педагога, позитивне сприйняття нових ідей, відсутність антагонізму до нововведень, розуміння цінності й значущості інноваційної діяльності, активізація самоосвітніх процесів у напрямі норощування професійних знань й умінь, розвиток самооцінної діяльності щодо визначення їх стану. Наведено структурні компоненти (мотиваційно-ціннісний, когнітивно-діяльнісний та рефлексивний) та особливості вияву інноваційного потенціалу педагога.

Рассмотрена проблема формирования инновационного потенциала личности. Обоснована сущность данного понятия, приведена структура и предложены принципы формирования инновационного потенциала в условиях инженерно-педагогического образования.

The problem of forming innovative potential of personality is considered, essence of this concept, a structure is resulted and principles of forming of innovative potential are offered in the conditions of engineer-pedagogical education.

Узагальнено результати сформованості інноваційної культури майбутніх фахівців інженерно-педагогічної освіти, одержані під час експериментального дослідження на базі Української інженерно-педагогічної академії. Визначено основні завдання експериментального дослідження. Проведено аналіз підходів щодо вирішення питань в економічній сфері. Розглянуто послідовність результатів дослідження сформованості інноваційної культури, одержаних на основі застосування самооціночних шкал.

Обобщены результаты сформированности инновационной культуры будущих специалистов инженерно-педагогического образования, полученные в ходе экспериментального исследования на базе Украинской инженерно-педагогической академии. Определены основные задачи экспериментального исследования. Проведен анализ подходов к решению вопросов в экономической сфере. Рассмотрена последовательность результатов исследования сформированности инновационной культуры, полученных на основе применения самооценочных шкал.

The results of formation of an innovative culture of the future professionals of engineering and teacher education obtained during the pilot study on the basis of the Ukrainian Engineering-Pedagogical Academy. The main objectives of the pilot study. An analysis of approaches to solving problems in the economic sphere. We consider a sequence of results of the study of formation of an innovative culture, obtained by applying the same rating scales.

Розглянуто ділові ігри як один із засобів активізації навчання. Визначено специфіку ігрової та імітаційної моделей. Описано етапи ділових ігор та особливості їх використання у вищих інженерно-педагогічних навчальних закладах. Охарактеризовано роль ділової ігри, визначено її послідовність, етапи і кроки. Підкреслено значення відбору учасників ділової гри, визначення правил гри, встановлення системи оцінювання учасників. Розкрито сукупність вимог для підвищення ефективності ділової гри. Констатовано, що ділова гра, незважаючи на практичну значущість, може бути використана лише як допоміжний елемент, як своєрідне ефективне доповнення до теоретичного матеріалу, як засіб активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів.

Рассмотрены деловые игры как одно из средств активизации обучения. Определена специфика игровой и имитационной моделей. Описаны этапы деловых игр и особенности их использования в высших инженерно-педагогических учебных заведениях. Охарактеризованы роли деловой игры, определены ее последовательность, этапы и шаги. Подчеркнуто значение отбора участников деловой игры, определения правил игры, установления системы оценки участников. Раскрыта совокупность требований для повышения эффективности деловой игры. Констатировано, что деловая игра, несмотря на практическую значимость, может быть использована только как вспомогательный элемент, как своеобразное эффективное дополнение к теоретическому материалу, как средство активизации учебно-познавательной деятельности студентов.

Are considered role-playing as a means of enhancing learning. The specificity of the gaming and simulation models. Stages of business games and especially their use in higher engineering and teacher training institutions. Characterized as a business game, determined its sequence phases and steps. The significance of the selection of participants of the business game, the definition rules, establish a system of evaluation participants. Revealed a set of requirements to improve the business game. Stated that the business game, in spite of the practical importance, can be used only as a support element, as a kind of effective addition to the theoretical material, as a means of enhancing learning and cognitive activity of students.

Розглянуто одну з актуальних проблем педагогічної науки, пов'язаної з застосуванням основ системного аналізу для дослідження інноваційних систем. Як приклад, обрано інноваційну компетентність інжеренів-педагогів, для дослідження якої застосовано метод аналізу ієрархій, що передбачає реалізацію таких етапів, як: декомпозиція проблеми, побудова ієрархічної структури моделі проблеми, експертна оцінка переваг, побудова і синтез локальних пріоритетів, оцінювання узгодженості роботи експертів, висновки і пропозиції для ухвалення рішень. На основі побудови ієрархічної структури моделі інноваційної компетентності здійснено експертне оцінювання її складових. За допомогою програмного проекта MathCAD проведено розрахунки для визначення вектора глобального пріоритету інноваційної компетентності. Визначено наступні пріоритети її компетенцій: процесуально-діяльнісна компетенція, аксіологічна, творча, дослідницько-рефлексивна, організаційно-упроваджувальна та валеологічна.

Рассмотрена одна из актуальных проблем педагогической науки, связанная с применением основ системного анализа для исследования инновационных систем. Как пример, избрана инновационная компетентность инженеров-педагогов, для исследования которой применен метод анализа иерархий, который предусматривает реализацию таких этапов, как: декомпозиция проблемы, построение иерархической структуры модели проблемы, экспертная оценка преимуществ, построение и синтез локальных приоритетов, оценивание согласованности работы экспертов, выводы и предложения для принятия решений. На основе построения иерархической структуры модели инновационной компетентности осуществлено экспертное оценивание ее составляющих. С помощью программного проекта MathCAD проведены расчеты для определения вектора глобального приоритета инновационной компетентности. Определены следующие приоритеты ее компетенций: процессуально-деятельностная компетенция, аксиологическая, творческая, исследовательско-рефлексивная, организационно-внедренческая и валеологическая.

One of the urgent problems of pedagogical science, connected with fundamentals' of system analysis application for innovative systems' research has been examined. The method of hierarchy analysis has been applied, that foresees the realization of the following stages, such as: problem's decomposition, the hierarchy structure of the problem's model forming, expert evaluation of advantages, the construction and synthesis of local priorities, the evaluation of coordination of experts' work, conclusions and proposals for decisions' making. On the base of hierarchy model's structure of innovative competence forming the expert, evaluation of its components have been carried out. With the help of program MathCAD the calculations have been done in order to define the vector of global priority of innovative competence.

Розглянуто концептуальні домінанти інноваційної культури як культурологічного феномену. Обгрунтування головних домінант культури дозволило визнати її складним культурологічним явищем сучасності.

Рассмотрены концептуальные доминанты инновационной культуры как культурологического феномена. Обоснование главных доминант культуры позволило определить ее как сложное культурологическое явление современности.

The conceptual dominants of innovative culture are considered as a cultural phenomenon. The ground of main dominants of culture allowed to define it as a complex cultural phenomenon of the contemporaneity.